Я не садист, я только учусь....
Єм.... Я вже чесно кажучи не памятаю, з якого перепугу почала писати свій Дайрік російською, але менше з тим. На разі я вирішила попробувати знов реанімувати його ( наскільки довго в мене протримається цей запал я незнаю), так що можна вважати даний бред вступнийм словом до реанімованого щоденничка )))))

Останній запис, як я сама в шоці недавно вияснила, в мене був в кінці 2007 року, тобто купу часу назад. Кожен раз коли знаходиш от такі поклади памяті в недрях Інтернету, починаєш розуміти яка ти вже стара і тухлява і як усе це давно було. Але це все одно приємно, бо пригадуєш яка ти була тоді і маєш змогу порівняти яка ти зараз. Можливо в той час Щоденник для мене було забагато, я в принципі фіговенька писака. Зара можу сказати писати в мене виходить краще( в плані думаю менше над кожним словом) тому цього разу можливо і щось вийде.

Для тих зто все таки буде заходити і читати мої дописи "ВІТАЮ"!!!!!!
Я буду дуже Вам рада на своєму Щоденнику :3